ЧОМУ ДІТИ ІНОДІ МОЖУТЬ «РАПТОВО» ЗАХВОРІТИ

Я тато двох дітей. Старша донька (6 років) приймає участь у всеукраїнських змаганнях з гімнастики. Ми були на фестивалі, і я спостерігав таку картину: дівчинка з нашої групи відбігла вбік і не помітила, куди всі пішли. У результаті вона загубилася.

Сама дівчинка страшенно злякалася. Знайшли її через п’ять хвилин.

Але те, що зробила її мама, було набагато гіршим. Вона почала смикати її за плече, кричати на неї, відходити, щоб дочка засмутилася, що мама її покинула — намагалася “провчити” її. Це було щось жахливе. Чого саме хотіла досягти мама, я так і не зрозумів. Але зрозумів, що дитина була у подвійному шоці.

А через два дні у нас було стандартне тренування. І ця дівчинка не прийшла на нього. У загальній группі Viber її мама написала, що дівчинка захворіла. І в підсумку вона хворіла три тижні. Показово, що це сталося саме після того випадку.

Лікарі кажуть, що стрес призводить до хвороб. А що ж тоді хотіла зробити мама дівчинки? Створити подвійний стрес, щоб її донька хворіла вдвічі довше? Сумніваюся. Але фактично вона зробила саме це.

Ми з дружиною після цієї історії серйозно переглянули своє ставлення до дітей. Я зрозумів для себе на цьому прикладі кілька важливих речей. Іноді діти поводяться так, що, чесно кажучи, «дістають» нас 🙂 Але зачекайте, це не їхня проблема, а наша. Адже ми самі вирішили, що нас «дістали», і тепер вважаємо, що маємо право накричати на них, або ще гірше — вдарити або грубо висварити.

Але ж діти — це просто маленькі люди. І коли вони нас «дістають» , то це наша проблема, адже це означає, що ми щось упустили в їхньому вихованні раніше, щось не врахували, не навчили чомусь, не організували краще. І не варто зриватися на дітях. Варто працювати над собою і тільки над собою. А дитині краще пояснити — спокійно, чітко, зрозуміло — відповідно до її рівня та по суті.

Ось таке в мене з’явилося розуміння.
А що думаєте щодо цієї історії Ви?