ЧОМУ У ДИТИНИ ВИНИКАЮТЬ ТРУДНОЩІ В ШКОЛІ. ЧАСТИНА 2.

(Це продовження. Дивись частину 1)

Давайте розглянемо детальніше труднощі в навчанні, викликані відсутністю зв’язку між інформацією та реальними речами в навколишньому світі.

Наприклад, це яскраво проявляється в геометрії.

Я своїм учням кажу, що навіть не стану перевіряти правильність розв’язання задачі з геометрії, поки учень не надасть мені малюнок або креслення до задачі. На цьому малюнку мають бути зазначені як усі дані, що містяться в умові задачі, так і ті, що з’являються в ході її розв’язання.

І малюнок має бути великим.

Спочатку учні не зовсім розуміють, чому саме така умова. Тоді я запитую:

— Ти, коли розв’язуєш задачу з геометрії, то куди дивишся, в текст задачі чи на малюнок?
Всі дають правильну відповідь – на малюнок. Після цього вони старанно малюють на папері те, що до цього намагалися уявити в розумі.

Хтось може заперечити:
— Так це ж геометрія, а для інших предметів малюнки не потрібні.

Але це необов’язково має бути малюнок, це може бути що завгодно: розказаний приклад з життя, створена модель з паперу, пластиліну або іншого матеріалу і т.д.

Загалом, це може бути що завгодно, що допоможе власними очима побачити в реальному фізичному всесвіті або хоча б на малюнку, фотографії те, що людина намагається розібрати в теорії.

Наприклад, коли ми займаємося з учнем алгеброю, він питає де у нього помилка. Я не підказую, а прошу записати, як він отримав цей вираз.

Дитина мені відповідає, що може вирішити в розумі, все ж просто. А я все одно прошу записати, оскільки раз просто – значить записати недовго.

Дитина записує і тепер може легко побачити, де саме зробила помилку.

Учень знайшов помилку сам, коли побачив очима те, що до цього намагався уявити.

Приблизно 30% простих помилок учні допускають саме через те, що не дивляться на хід свого рішення на аркуші паперу.

Тому я завжди допомагаю своїм учням ПОГЛЯНУТИ як на умову завдання, так і на хід рішення. І чим краще вони можуть це побачити, тим легше їм це завдання вирішити.

Хочеш зрозуміти щось – намалюй!

Дивись продовження:
“ЧОМУ У ДИТИНИ ВИНИКАЮТЬ ТРУДНОЩІ В ШКОЛІ. Частина 3.”