ЧИ ПОТРІБНО ВЧИТИ ДИТИНУ БІГАТИ?

У мене в дитинстві стався цікавий випадок.

На уроці фізкультури у 8 класі ми здавали, як завжди, 100-метрівку: три спроби, і за найкращим результатом виставлялася відмітка. Фізкультура не перший рік, біг на 100 метрів теж — здавалося б, звична справа, і всі мої однокласники ставилися до цього за принципом «треба — значить треба».

От і біжу я ці 100 метрів, а результат гірший, ніж минулого року, хоча я ж на рік старша, ноги, здається, довші, а отже, швидкість мала б бути вищою, а результат — кращим. Це мене здивувало.

Другу спробу я вирішила використати, щоб розібратися, що ж сталося: напружила всі сили й побігла швидко-швидко (як мені здавалося). Вчитель називає час — а він гірший, ніж у перший раз! Я здивувалася ще більше.

Хтось на моєму місці махнув би рукою та не напружувався, тим паче оцінка була не найгіршою… Але я вирішила все ж таки спробувати ще раз. Третя спроба — знову всі сили кинуті, а результат лише трохи кращий за другий. Ой!

Вчитель по моєму обличчю щось зрозумів й тоді вирішив мене просвітити. Виявилося, що існує певна техніка бігу на коротку дистанцію: як правильно поєднувати напруження та розслаблення м’язів (які м’язи треба напружувати і коли, а які — ні, бо це буде просто марна трата сил), як правильно розподіляти вагу тіла та відштовхуватися.

Для мене це було відкриття. Я отримала нову надію та четверту спробу пробігти 100 метрів. І побачила, що так я біжу справді значно швидше, без напруження і з задоволенням!

НУЖНО ЛИ УЧИТЬ РЕБЕНКА БЕГАТЬ?

Цей випадок навчив мене тому, що:

  1. навіть у дуже простих речах є способи робити правильно/ефективно і неправильно/неефективно;
  2. окрім зусиль, потрібне ще й розуміння/знання ключових моментів плюс майстерність, інакше, скільки б часу й сил не витрачалося, потрібного результату можна так і не досягти;
  3. не варто чекати, що хтось прийде й тебе навчить: треба самому цікавитися, спостерігати, запитувати й шукати відповіді, які дають потрібний результат;
  4. коли знаєш, як робити щось по-справжньому добре, вмієш так робити й робиш це — це приносить саме по собі велике задоволення, навіть якщо це дуже прості речі.

А ви хотіли б, щоб ваша дитина отримувала більше задоволення від життя? Яким простим речам, на вашу думку, їй варто було б навчитися по-справжньому добре?